Вони не брали до рук зброю, але щодня виходили на свій фронт. Під обстрілами, у прифронтових лікарнях, на евакуаційних маршрутах і в каретах швидкої допомоги вони рятували життя, нерідко ризикуючи власним.
10 липня Україна вшановує пам’ять медиків, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Це лікарі, фельдшери, медичні сестри, бойові медики, водії швидкої допомоги та всі, хто до останнього подиху залишався поруч із тими, хто потребував допомоги.
Їхня відданість професії, людяність і самопожертва стали символом незламності української медицини. Вони не повернуться до своїх родин, але назавжди залишаться в пам’яті народу як люди, які дарували іншим шанс на життя.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожного загиблого медика. Висловлюємо щирі співчуття їхнім рідним, близьким, друзям і колегам.
Вічна пам’ять. Вічна вдячність. Герої не вмирають.
Рада волонтерів при Чернівецькій обласній військовій адміністрації
Ще цікаві новини
